Якою мовою говорить Україна?
Ірина Тімофєєва, Луганськ
Після опублікування статті про нові тенденції розвитку російської мови в Україні була дуже здивована великою кількістю переглядів. Отже, проблема грамотного спілкування турбує й у наш неспокійний час.
Сьогодні, як і завжди перед виборами , знов дуже гостро стоять мовні питання. Хочу висловити власну думку щодо їх актуальності.
По-перше, я мешканка російськомовного регіону, моя рідна мова – російська, тому я, звичайно, не претендую на роль експерта. Але, як і кожного громадянина, мене турбують питання державної мови, особливо її розвиток у східних регіонах країни, тому висловлю свою думку пересічної мешканки Луганщини.
Зараз дуже часто критикують Схід та Південь за те, що в цих регіонах не на належному рівні вивчається українська мова в школах. Але ж результати ЗНО засвідчують іншу картину. Результати такі самі, як і в більшості районів центральної України. А ось найгірші показники в Чернівецькій та Закарпатській областях, А таких поганих показників, як у Берегівському районі, немає в жодному районі Донбасу.
Розглянемо результати Всеукраїнського конкурсу знавців мови та літератури ім.. Т.Г. Шевченка. Із 281 переможця серед учнів 5 – 11 класів – 111 з південних та східних областей , тобто, якщо показати в процентному відношенні по областях, побачимо, що 8 східних та південних областей - це 33,3%, а процент переможців - 39,5.. Схожий результат і у конкурсі мовознавців ім. Петра Яцика. Як бачимо, результати суперечать загальному уявленню про стан викладання української мови в російськомовних регіонах.
По-друге, хто повинен пропагувати українську мову на Сході та Півдні? Насамперед, це ЗМІ. Але звернемося до мови дикторів, телеведучих. У кожного каналу своя мова. Наприклад, канали СТБ, 5-й канал, деякі представники каналів 1+1 та 2+2 орієнтуються на скрипниківський (Харківський) правопис 1928 року. Тому з екранів ми чуємо не "ефір", а "етер", не "класичний", а "клясичний", не "Європа", а "Европа", не " соціальний", а "соціяльний" та ін., а такі іншомовні слова, як "авто", "метро" відмінюються, що протирічить правилам українського правопису. Про наголос зайве й говорити. Як десять років тому Віктор Ющенко ввів у календар новий місяць листОпад, так за ним і повторюють на цих каналах. Ось тільки декілька прикладів із однієї програми новин: прОрив труби, провЕло засідання, стАра символіка, інвесторИ не провЕли, судОвого процесу та ін..
Деякі політики вважають, що майже всі проблеми України пов'язані з тим, що багато людей спілкується російською мовою, і недарма однією із перших постанов нової влади була постанова про анулювання мовного закону. Може, вони є взірцем мовної грамотності? Про мову Турчинова марно казати. Крім постійного невірного наголосу (прОшу, засІдання, в аеропОртах, довЕсти, привЕзли, кОрисної…), його мова сповнена русизмів (зарубіжний досвід, відмінили статтю, слідувати закону, добрі відносини, не дивлячись на особи, приймати міри…).
Найбільше, з власної точки зору, опікується мовними проблемами партія "Свобода". То може, її голова Олег Тягнибок розмовляє без помилок? На жаль, це не так. Олег Тягнибок, як і майже всі політики, не звертає увагу на наголос ("Я хочу ПРИвЕсти приклад, "Пропоную пЕрелік законів), уживає у своїх виступах явні русизми ( приклад можна тільки навести, питання не слідуючи, а наступні і країну треба не "спасати", а рятувати…). То, напевно, хоч така одіозна у політиці фігура як Ірина Фаріон не робить помилок у своїх виступах? І знову не так. Не беру до уваги наголос, який протирічить нормам українського правопису. А ось слів "спІвання" та "танцЬОвання" я не знайшла навіть у словниках діалектів, та й стоїть пам'ятник Шевченку, а не Шевченкові. У своїх виступах Ірина Дмитрівна неодноразово підкреслювала, що за русизми у мові дітей треба карати, а російськомовних українців уважає дегенератами, які не спроможні зрозуміти красу української мови. Можливо, їй слід почати з себе та своїх однопартійців?
Не можна ратувати за розвиток державної мови, керуючись ненавістю, не можна насильницькими методами примусити любити українську мову. Для цього потрібна довга й кропітка робота. І наприкінці хочу звернутися до думки великого українського церковного і громадського діяча, мовознавця, історика церкви Івана Огієнка, який ще у минулому столітті писав: "Нехай буде поганий правопис, але єдиний для цілої країни".
Сподіваюсь, створення такого правопису нарешті об'єднає нашу країну й політики перестануть спекулювати мовними питаннями.
редакция может не соглашаться с мнением автора