Эксклюзив. Народный депутат Украины Владимир Арьев – гость ток-шоу "Люди. Hard Talk"

Влащенко: Украинская журналистика сыграла колоссальную роль в становлении новейшей украинской политики. Достаточно сказать, что сегодня в украинском парламенте едва не четверть бывших журналистов. Сегодня у нас в гостях автор шумных расследований в украинской журналистике, народный депутат Владимир Арьев. 

Здравствуйте. Традиция заходить в парламент журналистам началась едва ли не с первого созыва. Но никто из журналистов за эти годы так и не занялся реформой медиа – то, что мы называем созданием рынка. А как вы думаете, почему?

Арьев: Червакова Оля зараз активно включилася, Андрій Шевченко був у комітеті зі свободі слова. Андрій багато що зробив, щоб розробити закон про суспільне мовлення. Журналісти – практики. Кожен журналіст займається своєю темою, якимось напрямком. У мене була антикорупційна програма, і я, відповідно, в першому своєму скликанні пішов у комітет по боротьбі з корупцією. Журналісти дотичні до політики, суспільного життя, до тих прошарків, де приймаються найголовніші рішення для держави. Тому вони і йдуть, власне, в політику, якщо вони відчувають в собі сили і бажання щось змінити. Мне підштовхнув свого часу Юра Луценко. Щодо інших колег, то тут просто треба мати не стільки журналістські, скільки менеджерські здібності та бекграунд певний, щоб пропонувати структурні зміни.

- Мне казалось, что журналистам и менеджерам должно быть понятно, что все разговоры о свободе слова без системной реформы – это только разговоры.  

- Я дослідив цю тему і можу сказати, що питання свободи слова у західних країнах це не стільки законодавча регуляція, скільки саморегуляція, коли журналісти самі збираються та виписують етичні норми. Донедавна у нас було два кодекси етики. Один – незалежної профспілки, другий – прийнятий Спілкою журналістів. Потім їх об'єднали. Свободу слова не можна регулювати державою. Журналісти мають регулювати самі себе. У нас було створено комісію журналістської етики. Вона з об'єктивних і суб'єктивних причин за останній час майже не працює. Але я бачу на одному з каналів відверте порушення всіх норм і принципів, і у нас нема кому на це відреагувати. Тому завдання парламенту – забезпечити свободу слова максимально. І законодавство у нас для цього є. І зараз найголовніше – реформувати державні засоби масової інформації в суспільне мовлення. Процес запущено. 

- Свобода слова и журналистская этика – это надстройка. Рынок, которого нет, – это базис. Либо СМИ зарабатывает деньги на рекламе, и за счет этого оно свободно, или его кормит олигарх. И тогда СМИ не может быть свободно по определению. Если не будет рынка, не будет медиа-реформы. Можно написать еще 25 кодексов – они все равно не смогут работать.

- Ринок законами не створиш. Реформи мають бути загальноекономічними. Це вже питання не журналістів, а питання фахівців-економістів. Для того щоб був медіа-ринок, треба, щоб був рекламний ринок. Рекламний ринок повинен бути насичений попитом населення. Нам треба зробити так, щоб наші медіа більше думали про контент, тому що за ним майбутнє.  Канали – такі, як на сьогодні, – поволі будуть відмирати. У нас буде багатоканальне середовище-контент. Сьогодні контент більше дивляться в соціальних мережах. Якщо програма є популярною, набирає певну кількість переглядів, то йде реклама. Але деякий продукт, наприклад, по культурі, соціально важливий, він завжди в усіх країнах є дотаційним, тому що він не приносить високих рейтингів і прибутків, але він за своїм суспільним значенням є надважливим. 

- Потому в мире существует и государственное телевидение, и муниципальное, и общественное. Майдан обещал наказать всех коррупционеров. Почему все коррупционные схемы сохраняются? Почему чиновники новой власти – такие, как Швайка, Махницкий, Ярема – спокойно покинули свои кресла без отчета, без аудита их деятельности?    

- У нас не може абсолютно хвора судова і правоохоронна система чинити правосуддя. Нам потрібно вичистити і реформувати десятки тисяч суддів, прокурорів, сотні тисяч працівників міліції. Печерський суд сьогодні ухвалює рішення про зняття арештів з рахунків тих, хто грабував. Прокуратура на сьогодні це переважно ті старі кадри, які підбиралися за роки пшонок, пискунів. На жаль, це не вдалося ані Яремі, ані Махніцькому. Вони чужі в цьому середовищі. Це була просто кадрова помилка. Шокін значно кращий персонаж, тому що його у прокуратурі знають, його бояться. І він може цій гідрі ламати хребет зсередини. Перший його крок мені сподобався. Коли поприходили після його призначення обласні прокурори засвідчити свою повагу, він жодного не прийняв. І сказав, що буде дивитися по справах кожного. Без того, що ми просто змінимо систему слідства, прокуратури і не почистимо добряче суди, ми не можемо говорити про те, що буде реально подолано корупцію. Старими кадрами нові речі не створиш. Грузія завершила перебудову своєї правоохоронної системи за три роки після Революції троянд. У нас такого часу не має. Інша справа, що воно йде дуже тяжко. Опір ретроградів є доволі сильним. Сьогодні Кабмін, незважаючи на те, що там є стільки нових облич і фахівців, не подає жодних насправді реформаторських ініціатив. Це свідчить про те, що деякі люди (ті, що нові прийшли) хочуть користуватися старими схемами, але в них ще немає розуміння, що "у труні кишень не буває". Наша фракція БПП говорить про це прем'єр-міністру напряму.

- Зачем Яценюку понадобилась публикация переписки Палицы и Хомутынника для того, чтобы начать служебное расследование по руководителям фискальной службы и таможни? А что, до этой переписки никто не знал, что у нас на таможне происходит?

- У нас зараз все впирається в те, що одна людина розслідувати все не може. Шокіну потрібна команда. Новий закон про прокуратуру вже ухвалено. І нам треба зараз терміново ухвалювати закон про Національне бюро розслідувань, щоб виводити слідство з прокуратури і формувати його на основі тих слідчих, яких було звільнено за часів Пшонки, – принципових людей, які були викинуті попередньою системою. Але коли у нас доходить справа до Національного  бюро розслідувань, то обов'язково у нас є купа народу, причому серед так званих молодих реформаторів, які не хочуть за це голосувати. І таких реформаторських ініціатив зараз у Верховній Раді гине дуже багато. Тільки тоді, коли буде створено нову діючу структуру, а не систему однієї людини, тоді можна говорити про щось. Зараз журналісти працюють загострювачами уваги. І це дуже добре. 

- Самые лучшие законы, инициативы не будут имплементированы в жизнь, если не будут созданы механизмы для их выполнения. Есть прекрасная реформа образования Лилии Гриневич. Но она не началась, потому что нет подзаконных актов, нет механизма, который  мог бы ее подвигнуть в жизнь.

- Будинок будується з фундаменту. Фундамент у нас – це Конституційна реформа, яка зараз пишеться. І там будуть величезні зміни і судова система. Ухвалена освітня реформа – це стіна, але поки ми не зробимо фундамент, система не буде працювати. За часів Януковича становлення структури "смотрящих" не відбулося. Воно відбувалося й за часів президента Ющенка, який був достатньо дружнім з олігархами. Тоді ця система розросталася, а Янукович її швидко закінчив. А до цього вона формувалася при Кучмі, а почалася при Кравчукові. Ми зараз вперше намагаємося це поламати.

- Сейчас говорят, что если вы патриот, то нельзя говорить каких-то отрицательных вещей о правительстве, президенте и т. д. Но должны ли журналисты поднимать вопрос, если по Дебальцево понятно, что армией руководят бездарные люди? Список вопросов можно продолжать. Есть же вопросы, которые возникают сегодня.

- Ні, безперечно. Але я знаю дві точки зору на Дебальцеве. Одні кажуть, що операція бездарна, а інші кажуть, що завдяки військовому керівництву вдалося уникнути великих втрат. Нам все ж таки потрібно зрозуміти, що журналістика це не прокуратура, а подача фактів. А факти мають подаватися з усіх боків. Але ні за яких обставин журналісти мовчати не повинні. І ніхто не збирається їм затикати рота. Якщо у нас і запроваджуються обмеження, то такі. як у США. Там, наприклад, ніхто не показував пряму мову Бен Ладена. Терористів не показують. Але це єдине обмеження, яке може бути. Інформації про пересування наших військ, дислокацію, військові плани нашого командування теж не має бути в ефірі. Це просто заборонено. Але критика, недоліки, корупційні схеми мають бути висвітлені. Але уже зараз у бізнесі є ментальні зміни. Вони вже не біжать з грошима, вони не хочуть платити, а вони біжать до преси, до мене,  до інших колег. У голові мають бути зміни в усіх, тому що, якщо невеличка купка людей хоче зробити зміни в державі – вона приречена, якщо не має підтримки інших.   

- Средний бизнес хотел бы сегодня реальной поддержки.

- Нам потрібен новий Податковий кодекс. Народний депутат може подати свій податковий Кодекс, але він має бути оснований лише на конкретних розрахунках.

- Так не голосуйте за плохой.

- Хоча б за якийсь. Ми маємо отримати… Міністр економіки пообіцяв новий Податковий кодекс. Нам потрібен новий Бюджетний кодекс, який вже базується на європейських схемах. Ми вимагаємо цього від уряду. Саме урядові фахівці мають це подавати.  

- При 6,5 тыс. зарплаты как вы заправляете машину?

-  Велосипед більше використовую.

-  Ваш вопрос?

-  Коли українське телебачення стане переважно україномовним, і коли культура на ньому буде займати чільне місце?

- Украинское телевидение уже сегодня украиноязычное. 70% программ выходит на украинском языке. Мне кажется, это достаточно в стране, где очень много людей говорят на русском. Во-вторых, мне кажется, что это не главное. Должен быть качественный продукт. Патриотизм, качество продукта, интерес для зрителя. А культура будет тогда интересна, когда будут рекламодатели, когда будут спонсоры, и когда государство будет в этом заинтересовано. 

- Країна, яка не вкладається в культуру, буде обов'язково вкладатися в армію. У нас це й відбувається. І тому нам треба зараз розуміти, що телебачення як найголовніший, масовий засіб комунікацій має приділяти увагу питанням культури та освіти набагато більше, ніж зараз.

- Спасибо большое. С нами был народный депутат Украины Владимир Арьев.