Эксклюзив. Александр Бригинец в программе "Hard Talk" на канале "БНК Украина"

bnk.ua

Наталья Влащенко: Сегодняшний наш гость, человек, которого знает вся блогосфера, один из самых известных блоггеров. Его посты часто вызывают шквал возмущения, гул одобрения, но, практически, никогда не оставляют никого равнодушными. Он – народный депутат, он – известный политик, он – человек, который очень много лет занимается общественной деятельностью. Сегодня у нас в гостях народный депутат Украины Александр Бригинец. Здравствуйте, Саша.

Александр Бригинец: Доброго здоров'я.

Наталья Влащенко: Я хочу начать вот прям с последнего вашего поста, который вызвал (я Вам говорила уже до наших съёмок) шквал возмущения и у военных экспертов, и у людей, которые занимаются политикой. Это ваш пост о том, что в Луганск после 20 мая введут российские войска. Ну, это такое очень ответственное заявление. Вы его основывали на том, что это как бы двойной агент кому-то там сообщил и т. д. Но мне кажется, что давать такие месседжи в блогосферу – это несколько легкомысленно. А вот у Вас какое мнение на этот счёт?

Александр Бригинец: Значить, я скажу так, що мені дуже важливо, щоби люди знали не тільки те, що думаєм ми, а й те, що думають самі сепаратисти. Тому що у сепаратистів є певні іллюзіі. Багато людей… Я не кажу про тих, хто працює за гроші, тобто я не кажу про агентів російських спецслужб, яким все одно, що буде, – вони виконують своє доручення. Я не кажу про бандитів, які, переважно, видаючи себе за сепаратистів, займаються "бізнесом". Ми знаємо, як вони відбирають чужий бізнес, як вони беруть викуп. Але от є велика кількість людей, громада, яка щиро вірить в те, що Путін – іхній друг, що от-от станеться велике щастя – Путін забере Луганськ і Донецьк і засипле їх золотом. Але насправді цього бути не може. І я тому хочу обов'язково сказати, що люди вірять… Ті люди вірять щиро, що Путін щиро хоче допомогти Донецьку і Луганську.

Наталья Влащенко: Но Вы сейчас не отвечаете на мой вопрос. Вы говорите на совершенно другую тему. Я задала вопрос: понимаете ли Вы, что когда Вы такие посты размещаете у себя на Фейсбуке, Вы сеете панику?

Александр Бригинец: Я знаю, що я роблю, я абсолютно розумію, шо я роблю, але я не думаю, що це паніка. Тобто мені здається, що сьогодні в Україні є недостатнє розуміння процесів, які відбуваються в Донецьку і Луганську; його недостатньо і в самому Донецьку і Луганську, і його недостатньо у всій Україні. І тому я роблю все можливе для того, щоб показати думки самих сепаратистів: як вони це розуміють. І якщо Ви помітили, мій пост і пост Путіна про те, що він просить відвести,… перенести референдум, – вони співпали. Таким чином, уявіть собі, я розказую, чого чекають сепаратисти: ось-ось, завтра наступить щастя. І через дві години Путін заявляє про те, що всього цього не буде. І тепер давайте подумаємо, що тепер думають сепаратисти, які щиро вірили в Путіна в Луганську і в Донецьку. От вам і висновок: якщо би не було мого поста в цей момент, можливо б, не всі зрозуміли оцей конфлікт, який тепер у зв'язку з Путіним, із заявою Путіна виник в Луганській і в Донецькій області. Люди думають, що їх Путін обдурив. І це – непогана річ.

Наталья Влащенко: Александр, честно говоря, я и сейчас не поняла, какая связь, но давайте перейдём к более глобальным вопросам. Вы – член фракции БЮТ, правильно?

Александр Бригинец: Називається це "Об'єднана опозиція Батьківщина". БЮТа вже давно немає.

Наталья Влащенко: Да, но основу этой фракции составляет всё-таки БЮТ. Есть ли у Вас такое ощущение, что БЮТ, который много лет на политическом олимпе существует (возможно, столько же, сколько и Партия регионов), …что он несёт сегодня солидаризированную ответственность, солидарную ответственность с Партией регионов за всё то, что произошло в стране? Потому что, с моей точки зрения, эти две партии страшно похожи: каждая из них была то в оппозиции, то при власти, то в оппозиции, то при власти, и в конечном итоге, мы довели страну просто до ручки. Революция… Революции просто так не возникают. Она именно поэтому и возникла. Считаете ли Вы, что эти две партии, фактически… И потому что у них отсутствует идеология, и потому что и там, и там достаточно много олигархов и людей, которых мы называем "буржуа", которые пришли лоббировать интересы своего бизнеса, и каких-то мутных людей, которые являются бывшими какими-то криминальными "авторитетами" и т. д. Ну, практически, я вижу два отражения в зеркале. Согласны ли Вы со мной?

Александр Бригинец: Я скажу так, що кожна політична сила, в т. ч. та, що є в парламенті, і кожен політик, і кожен громадянин України, безумовно, несе відповідальність за те, що сталось в країні. Коли мені люди на вулиці починають казати, що ви, політики, за все відповідальні, я завжди кажу: ні, за все відповідальні всі ми. Політики – більшою мірою, партії – більшою мірою, ніж політики, а громадяни меншою мірою, але всі відповідальні.

Наталья Влащенко: Александр, Александр! Давайте, вот смотрите …

Александр Бригинец: Я не згоден в тому, що йдеться про якусь солідарну відповідальність. Солідарна відповідальність – це коли люди домовились і щось разом робили. Насправді, всі політичні сили, які сьогодні є в парламенті, і всі політичні сили, які були в попередньому парламенті і у всіх попередніх, вони, безумовно, несуть відповідальність за те, що сталося.

Наталья Влащенко: Я уточню, что я говорила. Я имею в виду, что эти две партии – это были самые большие партии в парламенте. Они составляли самый большой костяк парламентских сил. И они чередовались в том, что то одна, то другая была у власти.

Александр Бригинец: Ні, це неправда. Жодного разу "Батьківщина" не була найбільшою партією в провладній коаліції, крім оцих останніх двох місяців. Якщо Ви згадаєте період Ющенка, то "Батьківщина" була в провладній коаліції, але не найбільшою політичною силою, тому не треба цього говорити. Найбільшою політичною силою була "Наша Україна". Коли говорити про наступний період, період Януковича, то "Батьківщина" не була провладною політичною силою, вона була опозиційною силою, хоч вона й була найбільшою опозиційною силою. І тільки зараз, починаючи з останніх днів березня місяця, "Батьківщина", справді, стала найбільшою провладною політичною силою.

Наталья Влащенко: Вот смотрите, дело в том, что я Вам уже начала перечислять очень много сходного, но я Вам должна сказать, что и там, и там вожди, практически, недосягаемы всегда были. Кому из отечественных СМИ Юлия Владимировна дала интервью за последние годы? Я, например, 8 лет пыталась взять у неё интервью, два раза она мне обещала это лично, но, естественно, слова своего не сдержала.

Александр Бригинец: Жодного разу не пробував взяти у Юлії Володимирівни інтерв'ю і тому не можу сказати.

Наталья Влащенко: Я понимаю, я понимаю. Попробуйте поговорить с кем-нибудь из депутатов, которые находятся в топе. Вот что за таинственная фигура Александр Абдулин? Кто-то когда-нибудь у него взял интервью? Какова у него роль в БЮТе? Водить под руку Юлию Владимировну? И т. д. и т. д. Они мне кажутся… То есть вот эти две политические силы, они мне кажутся, практически, одной и той же силой, только с разными названиями. Вот и всё. А, возможно, я и не права, с Вашей точки зрения. Но мне кажется, что ни та, ни другая не ударила палец о палец, чтобы за 20 лет реформировать страну.

Александр Бригинец: Ну, давайте скажемо ще більш об'єктивно. Ані "Батьківщина", ані навіть Партія регіонів, яка трошки довше існує, вони не існують 20 років. Я би сказав, що те що Ви говорите, це проблема не "Батьківщини" і навіть не проблема Партії регіонів. Це проблема всього українського політикуму за 20 років. Це справді так і є.

Наталья Влащенко: А что такое "весь украинский политикум"? Смотрите…

Александр Бригинец: Політикум – це ті політичні сили…

Наталья Влащенко: Я понимаю. Я считаю, что ответственность… Ответственность… Она имеет персонифицированные форматы. Нельзя говорить, во … Я всегда удивляюсь, когда говорят: отвечают все, ответственен весь народ. Ну, подождите! Ну почему должен быть ответственен народ весь там… в лице моей мамы, которая была врачом 45 лет и честно выполняла свои обязанности. Почему не отвечают те люди, которые каждые выборы свои фейсы вывешивают на улице и говорят: "Мы вам обеспечим счастливую жизнь"? И нам её не обеспечивают, а сами занимаются тем, что расхищают Родину, и очень последовательно. Это единственное последовательное их занятие. А потом, когда наступает время, они говорят: "Подождите! Разве мы только виноваты? Виноваты все вы".

Александр Бригинец: Це різні речі. Вина і відповідальність – це різні речі. Тобто, безумовно, кожен громадянин несе відповідальність за те, що відбувається в країні. Кожен громадянин! Тому що проходять вибори, я людям кажу: "Ви підете на вибори? – Ні не піду". Той, хто не пішов, несе відповідальність за те, що він не взяв участь. Той, хто пішов і мав позицію і переконання, він, можливо, не допрацював, переконуючи інших. Це ж наша громадянська позиція кожного.

Наталья Влащенко: Ну, это они на той стороне улицы виноваты в том, что не пошли, не сделали и т. д. А в чём виноваты политики?

Александр Бригинец: Результат цього всього – це те, що суспільство, яке голосує, не завжди… як би сказати так, розмірковуючи над своїм вибором, вибирає тих політиків, які стоять на чолі влади. Хто їх обирає? Політики не з'являються самі по собі. Коли у Фейсбуці багато хто мені каже: той політик такий-то, той – такий. Я кажу: це ж мажорітарники. Його вибрали в такому-то регіоні. Хтось же його вибрав. А ви за кого голосували? І зразу людина, як правило, зникає і припиняє розмову, тому що, насправді, кожен голосує за когось, і ця людина приходить завдяки комусь. Або тому, хто купив його, кому він заплатив гроші. От, до речі, я зараз дивлюсь, що відбувається в Києві на виборах… Ну, це – жах. В кожному окрузі – вуха Черновецьких. Під тим чи іншим соусом. Я коли дивлюсь на ці вибори, якщо…

Наталья Влащенко: О выборах мы ещё с Вами поговорим. Давайте закончим о национальных политиках.

Александр Бригинец: Політики, безумовно, відповідальні.

Наталья Влащенко: Вам не кажется странным, что в стране, где есть такое количество политиков, 450 депутатов, где есть национальная элита, оказался единственный человек, который оказался способен сопротивляться внешнему врагу и который это начал делать реально, воплощая в реальные дела. Это оказался столь нелюбимый Вами Коломойский. Вся остальная экономическая элита спряталась и, знаете, как полицаи с повязками, ожидала, кто же победит. Точно также очень многие себя депутаты повели.

Александр Бригинец: Я Вам розкажу про Коломойського. Коломойський веде свою війну з Путіним. У данному випадку інтереси України та інтереси Коломойського співпали, і слава Богу.

Наталья Влащенко: Слава Богу. А почему интересы других олигархов, представителей экономической элиты, политической не совпали с интересами Украины? Есть же какая-то тотальная причина для этого?

Александр Бригинец: Я не можу сказати Вам, чому. Ну, давайте подумаємо над тим, шо зараз – швидше за все, восени – будуть нові вибори. І давайте подумаємо над тим, як би люди, які прийдуть на вибори нового парламента, подумали над тим, щоб в парламент потрапили тільки ті політики, чиї інтереси будуть співпадати з інтересами України. Повірте мені, коли я сиджу в парламенті, я добре бачу, як інтереси багатьох політиків з різних фракцій ніяк не співпадають з інтересами країни. Я це точно знаю, і мені часом дуже неприємно буває чути розмірковування тих чи інших людей, навіть… Ну, достатньо тих, що сидять поруч, недалеко… Про те, як вони бачать розвиток країни і т. і. Але ще раз кажу, що тільки тоді, коли люди оберуть інших політиків, в Україні будуть інші політики. До того часу, поки їх не оберуть, будуть ці.

Наталья Влащенко: Вы часто на своих страницах, Фейсбука своего, критикуете своих соратников по партии.

Александр Бригинец: Ну, нє. Ну, я б не сказав, що я... Навпаки. Я б сказав, що я наклав на себе мораторій два місяці нікого не критикувати. Тобто я спочатку місяць, а потім, коли почалася війна, я сказав два: оце до Паски…

Наталья Влащенко: Ну, вот недавно я прочитала Ваш пост о том, что не приехали на очень важное совещание, что по барабану вообще то, так сказать, судьба страны и т. д. Приехало там 140 человек только, а должно было приехать гораздо больше и т. д. Ну, это критика. Это критика! Это реальное недовольство тем, что происходит в Вашей фракции.

Александр Бригинец: Ну, це я говорив не про фракцію, а про весь парламент, але, насправді, коли сьогодні відбуваються вибори одночасно, є багато політиків, які більше займаються виборами, ніж роботою в парламенті. Це стосується, на жаль, всього парламенту. Тому на багатьох засіданнях ми бачимо недостатню кількість людей. Якась кількість людей не приїзджає з опозиційних колишніх фракцій, а Партія регіонів взагалі присутня лише кількома…

Наталья Влащенко: Вы – один из немногих депутатов, которые были на юго-востоке. Вы знаете, что там реально происходит.

Александр Бригинец: Якось так дивно сталося, що за минулий рік я мінімум 10 разів побував в Донецьку і в Луганську. Я для себе відкрив Донецьк і Луганськ, тому що в мене було уявлення про Донецьк і Луганськ достатньо приблизне. Я важко собі уявляв. Я думав, що це якийсь закинутий нецікавий край, а я, об'їхавши весь Донецьк і Луганськ, переконався, що це унікальний чудовий край, тобто це земля, де так само, як і на Трипіллі, так само, як і на півночі…

Наталья Влащенко: Скажите, мы бы могли не иметь Донецка, Луганска, юго-востока… Я имею в виду пожара там, если бы мы вовремя... Ну то, о чём мы с Вами говорили перед съёмками… Если бы мы вовремя отреагировали на то, что происходит в Крыму и задавили этот мятеж, потому что всё начиналось с мятежа проплаченного… Так, в первые сутки, когда в парламенте…

Александр Бригинец: Я думаю, що не можна гарантувати, щоби цього не було повністю, але те, що шанси були діяти більш оперативно і більш потужно, – це очевидно. Як тільки почалися ці дії в Криму, я зразу вилетів в Крим, я намагався для себе розібратися, що там відбувається. Так, справді, українська армія та українська міліція в Криму нічого не могли зробити. Вони були деморалізовані, не готові до ніякої боротьби. Я зустрічався…

Наталья Влащенко: Но должен был адекватно центр отреагировать, правда?

Александр Бригинец: Да. Треба було вводити спецпідрозділи з центральної України і проводити АТО там.

Наталья Влащенко: Ну, согласитесь, Александр, что такие действия могли сделать люди, которые были опытны, которые занимались вопросами национальной безопасности много лет. Вот эти вот квотные назначения, вот эти квотные назначения…

Александр Бригинец: Уявіть собі президента і міністра, якого призначили на посаду вчора, а сьогодні треба приймати рішення.

Наталья Влащенко: Александр, правильно. Но я всегда говорю, что получить по морде шансов больше в два часа ночи, когда вы ходите за пивным ларьком, чем когда вы в два часа дня сидите в библиотеке. Поэтому, например, если бы у нас в Совет безопасности были назначены люди, которые понимают, что такое контрразведка, которые понимают, что такое национальная безопасность, которые, в принципе, имеют опыт работы в этом... Если бы у нас на другие соответствующие должности были бы назначены опытные люди, а не люди, которых квотировал Майдан, к которому я отношусь с огромным почтением и благоговением, и не партийные квоты, то, возможно, шансы отреагировать вовремя и адекватно возросли бы в тысячи раз. Как Вы считаете?

Александр Бригинец: Дивіться. Адмірал, який зрадив Україну, це була не людина, яку по квотному принципу призначили. Це був професіонал з величезним досвідом. Менти, які зараз тікають з України і які довели країну до цих подій, вони теж професіонали. Тому я хотів сказати, що професіоналізм і вірність Батьківщині і бажання на неї працювати – це речі, які інколи не співпадають, на жаль.

Наталья Влащенко: Я хочу обратить Ваше внимание, как бывшего журналиста, а может, и настоящего, я не знаю, как Вы себя там считаете…

Александр Бригинец: Я ж блогер.

Наталья Влащенко: Да, или блоггер, неважно… Человека, у которого должна быть логика. Вот как происходит наш диалог. Я Вам говорю: "Правда, было бы больше шансов среагировать на ситуацию правильно, если бы отреагировали профессионалы?". А Вы мне говорите: "Профессионалы тоже бывают нечестные". Ну, где логика в нашем диалоге? Конечно, бывают нечестные. Это понятно! Но я-то Вам другой вопрос задала.

Александр Бригинец: А я, знаєте, в чому з Вами не згоден? Я поясню. Значить… Всі професіонали, які стояли на чолі держави в той момент, це були професіонали, які працювали в інтересах Росії та Януковича. Їх треба було замінити на інших людей. Чому?

Наталья Влащенко: Их надо было заменить на непрофессионалов?

Александр Бригинец: Їх треба було замінити на інших людей. На жаль, от сьогодні відбуваються призначення в міліції. На певні посади повинні бути призначені майори, полковники. А за ці роки всі майори і полковники, які виникли і працюють…

Наталья Влащенко: Скажите, слухи о том, что при назначениях опять есть коррупция и опять за должности платят, они имеют под собой какие-то основания?

Александр Бригинец: Мені важко підтвердити це чи спростувати. Тобто, я знаю точно, що я…

Наталья Влащенко: Вы находитесь в самом сердце политики. У Вас больше информации об этом.

Александр Бригинец: Я знаю одне, що я разом з моїми коллегами склали список людей, які повинні стати керівниками районів в Києві, ми добивалися їхнього призначення, це було дуже складно, але їх призначили. Як відбуваються інші призначення, мені сказати важко. Я так само, як і Ви, читаю в інтернеті про те, що деякі партіі отримують свої квоти і продають ці місця. Я це читаю. На якому рівні відбувається цей продаж? Чи це партія, отримавши квоту, забирає гроші собі, чи вони йдуть на гору, чи цього взагалі не відбувається – мені сказати важко, тому що поки що не було жодного випадку, коли б когось піймали за руку і сказали би, що так і було.

Наталья Влащенко: Скажите, пожалуйста, вот эта позорная история недавних дней, когда начальника одесской милиции отпустили под честное слово… Я когда услышала, под это "честное слово"… Человека – преступника – отпускают под честное слово… У вас есть сомнения хоть на один процент, что это следствие коррупции, что его отпустили за деньги?

Александр Бригинец: Ну, що це злочин і треба провести розслідування і покарати того, хто в цьому винний, я абсолютно впевнений.

Наталья Влащенко: Александр, у Вас есть сомнения?

Александр Бригинец: Але дивіться. Коли ми говоримо про те, що це… Про корупцію – так. Про гроші – сумніваюсь. Чому? Тому, що корупція не завжди пов'язана з грошима.

Наталья Влащенко: Да-да, Вы опять отвечаете таким образом. Конечно, не всегда. Конечно, можно заплатить услугой. Но в данном случае он никакой услуги не мог оказать, кроме того, как принести чемодан денег. Это была очень форс-мажорная ситуация. Для того, чтобы взять на себя ответственность отпустить человека, который совершил такое тяжёлое преступление, нужно получить очень большую сумму денег. Других мотиваций быть не может.

Александр Бригинец: Я кажу так, як я думаю. З точки зору, як би віртуального роздумування, я абсолютно згоден. Але так само допускаю варіант, що ті люди, які могли його затримати, вони були його кумами, родичами, сватами і друзями, тому вони все робили можливе для того, щоб він втік. Не тому, що вони отримали від нього гроші, а просто тому, що вони були в одній банді і покривали одне одного. Тобто я абсолютно переконаний, що сьогодні немає достатньої кількості чесних і порядних людей в міліції, які готові… Чи в спецслужбах, які готові, ризикуючи собою, захищати Україну.

Наталья Влащенко: Я хочу у Вас спросить. Как Вы можете объяснить ситуацию… И мне кажется, что это существенная проблема сегодняшней власти, что очень много резонансных дел… Народ, так сказать, не получает их окончания, не знает их результатов. Возбуждено такое дело, такое дело… Начиная от побиття Тетяны Чорновил, вокруг которого было очень много шума. Мы так и не узнали… Все кричали, что заказал кто-то. Кто заказал? Хотелось бы услышать. Что это за история была на Толстого, 23, когда г-н Пашинский уже в чине, так сказать, главы Администрации забирал сотников, которые вошли в конфликт с милицией. Что это за история была? Я больше месяца назад с А. Аваковым, когда делала интервью… Он мне сказал, что мы ведём следствие. Хотелось бы узнать результаты этого следствия. Таких примеров огромное количество. Это не может рождать доверия к происходящему.

Александр Бригинец: Тут я згоден. Без питань. Тут я абсолютно згоден. Я розумію, що справ дуже багато одночасно ведеться, але мені здається…

Наталья Влащенко: Но самые резонансные!

Александр Бригинец: …що повинні бути якісь пріоритетні речі, які повинні давати сьогодні, показувати результати… Ну, хоча б в тиждень одну ми повинні…

Наталья Влащенко: Хотелось бы увидеть результаты, окончательные результаты дела по снайперам на Майдане… Кто, что, как?

Александр Бригинец: Так,100%. От я зараз чекаю, чим закінчиться розслідування ситуації в Одесі. Це дуже важливе розслідування.

Наталья Влащенко: Да! Но мы же увидели, чем оно частично закончилось! Негодяй взял, так сказать, свою зубную щётку и уехал из страны. И покинул страну. И всё. При попустительстве кого? Тоже никогда… Я считаю, что такие дела должны быть расследованы в три дня! Там всё очень просто. Ордер на арест был? Был. В чём дело?

Александр Бригинец: Я абсолютно згоден. Сьогодні ми не чуємо достатньої кількості відповідей на багато питань. Це для мене теж так само очевидно, я так само не знаю, як відповідати на це. Я розумію, я можу придумати віртуальні причини, чому якусь певну справу не розслідували. Одну… Ну, там, умовно кажучи, багато матеріалу не вивчили, але коли таких справ набирається сотні, десятки, як мінімум, і жодна з них не розслідувана, це викликає здивування, і тому, звичайно, там слідчим структурам треба зробити все можливе для того, щоб хоча б деякі з тих справ почали попадати в суд. Бо все-таки минуло вже два місяці після зміни влади, за два місяці можна розслідувати деякі справи.

Наталья Влащенко: Саша, мы входим уже в третью фазу нашего разговора, и мне хотелось бы с Вами поговорить немножко не о собственно политике, а даже, возможно, о личном. Вот Вы – человек, который в прошлом имел непосредственное отношение к издательской деятельности, к шоу-бизнесу, к культуре. И были неплохим менеджером. По крайней мере, я до сих пор считаю "Территрию А" одной из лучших программ нашего шоу-бизнеса, которого сегодня нет в стране, ну в смысле, на телевидении у нас. Вы очень много лет в политике. Ваша святая задача, по всей видимости, было провести несколько законов, которые бы хоть как-то регламентировали существование и жизнь культуры в стране. Скажем, стране нужен был закон о кино, стране нужна была театральная реформа, стране нужен был закон, который помогал бы меценатству, скажем, шоу-бизнесу и нарождению его как производства, как индустрии, чего не случилось за 20 лет. У нас есть прекрасные отдельные люди, которые, я считаю, что они уже достигли международного уровня, – такие как Слава Вакарчук. И меня это безумно радует, но это их личный талант, это их личные способности и т. д. А создать индустрию, в которой ну очень талантливые люди... Ну, хорошо, что у Славы Вакарчука были такие жизненные возможности: хорошая семья, он родился не в бедном селении у бедного человека и т. д. А ведь есть же очень много талантливых ребят, которым нужно попадать в индустрию, для которых нужно продюсерские институты создавать и т. д. И для этого нужны, как это банально ни звучит, деньги. Значит, нужно было закон о меценатстве делать. Вы ничего этого не сделали. Я не Вас лично только обвиняю.

Александр Бригинец: Я хотів сказати, що я тільки рік народний депутат. У політиці то я давно, але я був в Київраді і т. і. Ясно, що в Київраді ми прийняти цей закон не могли, бо це приймає парламент. Що стосується роботи в парламенті, за цей час я вніс багато законів різних, але практично ніщо з цих законів не було проголосовано і навіть винесено в сесійну залу. Я дуже сподіваюсь, і я впевнений, що і цей парламент, який закінчить, я думаю, свою життєдіяльність до осені, бо сидіти в сесійній залі разом з тими людьми, які там є, які є апологетами всього найгіршого, що існує в країні… Так от, я думаю, що цей парламент зникне, він зробив свою функцію, він знищив диктатуру і передасть владу новій команді, і потім виникне новий парламент. І тільки цей парламент точно зможе щось зробити. Бо сьогодні розглядаються питання, як правило, ті, які вважають політики першочерговоми. На жаль, треба це визнати, все, що пов'язано з культурою, охороною пам'яток, з розвитком гуманітарних напрямків, цей парламент і ці політики, які там є, не вважають головним…

Наталья Влащенко: Я поняла. Как Вы относитесь к тому, что у нас очень многие артисты интегрированы в политику, чего на Западе совершенно нет. Смотрите, с одной стороны, не только у нас, а вообще на всём постсоветском пространстве они постоянно задействуются во всяких предвыборных турах… Они для себя… Так как нет индустрии и нет возможности петь на больших площадках, у них есть только одна возможность зарабатывать: это клубная деятельность, где-то на корпоративах выступать и ждать, когда Ринат Ахметов пригласит их к себе попеть или там ещё кто-то другой в этом смысле… Или Виктор Фёдорович на день рождения. Как Вы считаете, вот такая интегрированость в политику, когда можно сделать карьеру, потому что ты поддержал ту или иную партию, или можно поддаться остракизму, если ты, так сказать, поддержал не ту партию, а был там в предвыборном… У нас очень много таких вещей. Вот последний пример: когда я всем читала, я даже написала что-то в своей ленте об этом, потому что… Вот эта девочка, которая… . Я не люблю конкурс Евровидения, я его не смотрела и не знаю, как поёт эта девушка, но всех возмущало не то, как она поёт – хорошо или плохо, хорошо ли она представила Украину, а то, что когда-то она поддержала Партию регионов. Ну, это так смешно, когда… Говорить, что 22-23-летнее дитя поддержало… Она поддержит любого, кто ей даст возможность поехать на Евровидение…

Александр Бригинец: Я так само, коли я писав про це, я так само… Я не вважаю, що це був її політичний вибір, і ми повинні сьогодні взагалі забути, хто кого колись підтримував. Ми повинні говорити про якісь реальні речі, і головне, хто сьогодні,і що може зробити для України. Зрештою, коли мені розказують, що якійсь там… місцева рада сьогодні прийняла неправильне рішення, я кажу: "Хочу подивитись, яке ви рішення будете приймати, коли до вас зайде 20 автоматчиків і скаже: говори те чи роби те". Чи всі зможуть опиратися цьому? Ні! Якщо говорити про попередній режим, це був той самий режим, тільки економічний. Автоматчики не заходили, але були інші форми тиску. Тому я завжди казав… . Зараз кажу всім. Люстрація – це дуже добре. Люстрація, про яку всі говорять, – це чудово. Але не можна консолідацію і люстрацію проводити одночасно. Коли ми говоримо, що олігархів не треба допускати ні до якої влади, це означає, що Коломойский не повинен був стати губернатором. Хто знає, що було би з Дніпропетровщиною, якби…

Наталья Влащенко: Конечно-конечно, Коломойский сделал за них ту работу, которую политики должны были сделать сами.

Александр Бригинец: Тому я й кажу…

Наталья Влащенко: Кто вам мешал, называется.

Александр Бригинец: Правильно! Тому я й кажу, сьогодні ситуація дуже складна. Ми повинні вирішити, чи ми будемо зараз розбиратися зі старими проблемами (щось, хтось, десь був не з тим разом), чи ми повинні сьогодні сказати всім людям: хтось зробив якусь дурницю, хтось підтримав колись не ту партію, чи мав, давайте…

Наталья Влащенко: Вы только что упомянули слово "люстрация". Я не могу пройти мимо. Вы уверены, что у нас есть хорошо выписанная чёткая система?

Александр Бригинец: Нє-нє.

Наталья Влащенко: А как тогда?

Александр Бригинец: І немає людей, які можуть робити.

Наталья Влащенко: Тогда, может, давайте не произносить вообще это слово "люстрация"? Не достаточно ли нам Уголовного кодекса?

Александр Бригинец: Нє. Так я ж сказав про люстрацію як те, чого не треба зараз робити.

Наталья Влащенко: А я, значит, Вас неправильно поняла.

Александр Бригинец: Я ж кажу, що не можна проводити люстрацію. Ну немає кому її, по-перше, проводити, немає законодавчої бази, і не можна лякати люстрацією людей, з якими ти хочеш прямо зараз співробітничати і йти відбивати Крим, Донецьк і Луганськ. Так, у них є багато проблем…

Наталья Влащенко: Вы будете заниматься политикой? Просто этому созыву осталось недолго существовать…

Александр Бригинец: Справа в тому, що я все життя займаюсь політикою, тому що коли Ви згадували про "Територію А"… "Територія А" це не була політика? Тобто…

Наталья Влащенко: Александр, есть такое прекрасное слово "демагогия". Ну, зачем? Я говорю "политика" в прямом смысле слова. Будете ли Вы баллотироваться? Понятно, что мы все здесь занимаемся политикой. Даже когда мы хорошо подметаем улицы, мы занимаемся политикой.

Александр Бригинец: Я думаю, що я зроблю все можливе, щоб політиків, які думають так, як я, в наступному парламенті було більше.

Наталья Влащенко: А сами Вы будете баллотироваться?

Александр Бригинец: І сам буду пробувати зібрати навколо себе… Зібратися разом…

Наталья Влащенко: (вздыхает) Я поняла. Очень много разговоров по поводу Вашего внешнего вида. Я могу Вам задать несколько вопросов?

Александр Бригинец: Так, будь ласка.

Наталья Влащенко: Вам не надоело всю жизнь ходить с одной и той же причёской?

Александр Бригинец: А це ж неправда. Якщо ви погуглите уважно…

Наталья Влащенко: Но я Вас помню только с такой причёской.

Александр Бригинец: Нє-нє-нє, це неправда. У мене була інша причьоска, і я ходив…

Наталья Влащенко: Когда? В доисторическом материализме?

Александр Бригинец: Кілька років тому. І дуже багото різних видань дуже люблять ставити мої фотографіі в смокінгу та щось таке, тому шо…

Наталья Влащенко: А кто сейчас занимается Вашим внешним видом? Вот, например, сегодня Вы пришли… У Вас вышиванка и такая туристическая кофта сверху, кофта защитного цвета. Она – совсем другой стиль. Кофта в одном стиле, а рубашка в другом стиле…

Александр Бригинец: Я свого часу проголосив таку як би істину про те, що я буду ходити у вишиванці. Я вишиванку ношу в щоденному режимі тільки останні чотири роки. До цього я вишиванку вдягав дуже мало, але коли… Ну як смішно було ходити у вишиванці при Ющенку, коли президент ходить у вишиванці і ти ходиш у вишиванці. Це виглядає, як подхалімаж під президента. Як тільки прийшов Янукович, який за чотири роки президентства жодного разу не вдягнув вишиванку, я зразу вдягнув вишиванку. Абсолютно переконаний, що як тільки в нас з'явиться президент, який буде носити вишиванку, я буду носити зовсім інший одяг. Коли почались бойові дії, я проголосив своє кредо, що тепер, значить, на вишиванку треба вдягати певні кольори, які схожі на кольори війни і бойових дій. І, таким чином, це моє уявлення про те, що…

Наталья Влащенко: То есть вышиванку Вы ещё не скоро снимете, я так понимаю?

Александр Бригинец: Хто знає? Можливо, в новому уряді і при новому президенті вже буде більше інтересів таких, якихось проукраїнських таких інтересів, тому шо все-таки і Порошенко… Є фотографії його у вишиванці. І навіть Тимошенко вишиванку вдягала, і більшість інших людей. Тобто сьогодні оцей протест через національний одяг, він буде менш актуальним, ніж це було раніше. Але весь період я проходив у вишиванці – всі чотири роки. І я Вам скажу, що дуже симптоматично те, що колись в далекому 78-му році на першому паспорті я був сфотографований теж у вишиванці, яку мені мама вишила. Таким чином, для мене це якась так особлива ситуація. А те, що в мене є внутрішній протест проти деяких речей, які відбуваються в парламенті і мені не подобаються, коли цінність депутата визначається його годинником і його бізнесом, це – очевидно. Я думаю, що як тільки в парламенті з'явиться більше демократичних людей, які будуть їздити в метро, тролейбусі…

Наталья Влащенко: Возможно, тогда мы будем жить в другой стране.

Александр Бригинец: Тоді ми будемо жити в іншій краіні і тоді я знов надягну костюма, яких у мене безліч і які я не ношу багато років. Але тепер я їх зможу знов вдягнути і ходити з краваткою, бо мене… Я збирав краватки, і в мене понад 100 краваток зібрано.

Наталья Влащенко: Ну, их-то, может, и не надо одевать, эти костюмы, потому что они уже вышли из моды. У нас сегодня в гостях был человек, который никогда не снимает вышиванку и нескоро, видимо, её снимет, исходя из его принципов. Человек, которого знают все, человек, который известный блоггер, человек, который не планирует прекратить заниматься политикой, – Александр Бригинец. Спасибо, Саша, большое.

Александр Бригинец: Дякую, до побачення.